Брацлавська територіальна громада

Сьогодні, 22 травня 2025 року, наша громада в скорботі і з глибокою повагою згадує Миколу Васильовича Войчишена — мужнього воїна, який три роки тому віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії.

Його шлях був простим, щирим і чесним — таким, яким був він сам. Народжений 18 лютого 1986 року в селі Гриненки на Вінниччині, Микола виріс у звичайній родині, навчався у місцевій школі, працював у сільському господарстві, а згодом — на Тульчинському м’ясокомбінаті. Пройшов строкову службу в армії, знав, що таке обов’язок і дисципліна.

Коли країна опинилася під загрозою, не вагаючись став до лав Збройних Сил України. З березня 2022 року служив гранатометником у мінометному підрозділі. 21 травня, виконуючи бойове завдання поблизу Сєверодонецька, він був смертельно поранений. Наступного дня, 22 травня, його серце зупинилося у госпіталі…

Та в нашій пам’яті воно битиметься вічно.

Сьогодні ми згадуємо Миколу не лише як воїна. Ми пам’ятаємо його як щиру людину, доброго друга, сина, брата, батька, колегу. Його посмішку, готовність допомогти, силу духу та вірність Україні.

Три роки потому біль втрати не вщухає. Але водночас — міцнішає наша вдячність і гордість. Такі, як Микола, стали символами незламності нашої нації.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя.

Вічна слава Миколі Войчишену. Герої живуть у серцях народу.