Брацлавська територіальна громада

Останніми роками на території України спостерігається локальне поширення небезпечного шкідника – сарани, що може призвести до ризиків ризиками втрати врожаю. Посилює ситуацію підвищення середніх багаторічних температурних значень та посуха.

В України поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська (Calliptamus italicus L), сарана перелітна(Locusta migratoria migratoria L), сарана марокканська(Dociostaurus maroccanys Thunb), загалом до 20 видів.

Ранній моніторинг, профілактика та правильна організація заходів дозволяють суттєво знизити збитки.

Ефективна боротьба із сарановими включає у себе наступні елементи:

1. Раннє виявлення вогнищ заселення – проведення систематичних обстежень місць, які найбільш полюбляють ці комахи.

Моніторинг включає:

- організацію регулярних обстежень;

- ведення журналів спостереження: фіксація чисельності та стадії розвитку, складання карт міграції та можливих вогнищ харчування сарани;

- залучення місцевого населення до виявлення місць проживання саранових: навчання населення спостереженню та інформування громади та відповідних служб про перші ознаки появи шкідника.

2. Правильні агротехнічні прийоми попередження поширення шкідника – використання перевірених методів підготовки ґрунту та посадки культур для запобігання появи сарани.

Агротехнічні заходи профілактики:

- раннє та глибоке орання ґрунту для руйнування кладок яєць сарани;

- посів культур у оптимальні терміни: щоб основні фази розвитку рослин не збігалися із масовим виходом личинок;

- знищення бур'янів та збирання рослинних залишків: усунення кормової бази для шкідника;

- оптимізація сівозміни: чергування культур, менш привабливих для сарани;

- пасовищне та лучне викошування: скорочення площ, придатних для розвитку личинок.

3. Проведення захисних заходів – використовуйте хімічні та біологчні методи боротьби з сарановими із врахуванням безпеки для людей та навколишнього середовища;

1) Біологічні методи боротьби:

- збереження та сприяння розселення природних ворогів саранових та випуск ентомофагів, здатних поїдати яєць та личинок сарани (жужелиці, мурахи, деякі види птахів);

- застосування грибних та бактеріальних препаратів на основі активних штамів грибів-ентомофагів у комплексі з бактеріальними препаратами. Існує думка, що проти саранових

ефективні різновиди грибів виду Metarhizium acridum, на що звертає увагу Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/e46c0719-a3dd-4310-97d6-b18a84fe0d2e/content.

2) Хімічний захист: 

- використовують пестициди на основі діючих речовин: лямбда-цигалотрин, тіаметоксам, люфенурон, альфа-циперметрин, хлорпірифос, циперметрин та інші.

Важлива своєчасність обробки: проводити заходи щодо знищення сарани рекомендовано за чисельності личинок стадних видів (перелітної сарани) 2-5 екз. /кв. м, нестадних видів 10-15 екз./кв. м. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку та розвитку їх у III віку, коли комахи найбільш вразливі.

Найефективніші способи внесення: авіаобробка, наземне обприскування, локальне внесення гранул.

Дотримання заходів безпеки під час хімічної обробки рослин має бути регламентовано за такими пунктами: 

– захист персоналу;

– запобігання забруднення водойм;

– природних територій, що охороняються.

Використовують пестициди згідно  «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», (https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/).

Працівники, що виконують роботи із засобами захисту рослин, повинні пройти спеціальну підготовку та мати посвідчення про право роботи з пестицидами, що видається територіальними органами Держпродспоживслужби у встановленому порядку.

При роботі із засобами захисту рослин необхідно дотримуватись чинних Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДПС 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки.

4. Організаційні та координаційні заходи:

- розробка та реалізація загальних планів дій при загрозі масового розмноження шкідників;

- створення мобільних бригад (забезпечення необхідним обладнанням, транспортом, засобами зв'язку, технікою);

- забезпечення фінансування: виділення коштів на закупівлю необхідної кількості препаратів, техніку, проведення моніторингів;

- інформаційна підтримка та збір даних серед фермерів, агрономів та населення.

Дані заходи повинні бути організовано на основі вимог статті 14 «Порядок запровадження особливого режиму захисту рослин» та статті 15 «Заходи, що здійснюються на території з особливим режимом захисту рослин» Закону України «Про захист рослин».

Одночасно звертаємо увагу на важливе питання: як відрізнити сарану від схожої комахи – коника справжнього (Tettigoniidae), який не створює ніякої загрози рослинам, на відміну від саранових.

Зовнішність: Сарана більша, з короткими вусами-антенами, тоді як коники менші та мають довгі вуса.

Харчування: Сарана — переважно рослиноїдний шкідник, а коники — всеїдні з хижим нахилом, полюють вночі.

Відкладання яєць: Сарана відкладає яйця в ґрунт, а коники — всередину стебел рослин для кращого захисту та доступу до їжі.

Соціальна поведінка: Хоча деякі види сарани можуть збиратися у зграї, більшість з них та всі коники живуть поодинці.

* Фото – з відкритих джерел.