Брацлавська територіальна громада

Є люди, чия біографія — це не просто перелік дат, а справжній підручник мужності, працьовитості та людської гідності. Саме такий поважний та визначний ювілей сьогодні відзначає мешканець нашого краю, ветеран праці та людина з великим, щирим серцем.

З нагоди знаменної дати до іменинника завітали селищний голова Микола Кобринчук та депутат селищної ради Олександр Кушнір. Посадовці вручили Кирилу Єфремовичу Грамоту від Брацлавської селищної ради за його багаторічну сумлінну працю, стійкість та неоціненний особистий внесок у розвиток рідної громади.

Життєвий шлях Кирила Фадеєнка розпочався 24 березня 1936 року. Його дитинство було обпалене війною: маленьким хлопчиком він на власні очі бачив жахи окупації, голод та табір для полонених солдатів, що знаходився поруч із його будинком. Саме ці важкі воєнні та повоєнні роки загартували його характер, зробили його сильним, терплячим і надзвичайно витривалим.

Доросла життєва дорога Кирила Єфремовича розпочалася зі служби у військово-морському флоті в Естонії. Там він виконував відповідальну та важливу роботу — допомагав орієнтувати кораблі, вказуючи їм шлях до безпечної пристані за допомогою маяків. Це вимагало великої уважності, точності та відданості своїй справі.

У 1957 році він розпочав свій трудовий шлях у Брацлавській автотранспортній роті, а з 23 січня 1964 року назавжди пов’язав свою долю з пожежною частиною. Для багатьох мешканців Брацлавщини він став справжнім символом надійності та мужності.

Працюючи водієм пожежної команди, Кирило Єфремович завжди був частиною рятувальної команди, яка першою вирушала туди, де була біда. Він неодноразово брав участь у гасінні складних пожеж, діючи рішуче та самовіддано, щоб зупинити вогонь і врятувати життя інших людей. Його поважали не лише як досвідченого водія, який чудово розбирався в техніці та тримав транспорт у бездоганному стані, а й за його наставництво. Десятки молодих рятувальників вчилися у нього чесності, відповідальності, мужності та справжньої людяності. Для багатьох він став справжнім учителем і прикладом для наслідування.

Завершивши цей важливий етап життя у 2001 році, Кирило Єфремович не зміг залишатися без діла. Праця була його способом життя, можливістю бути потрібним. З 2002 року і аж до 2018 року він трудився з тією ж відповідальністю і сумлінністю на посаді оператора газової котельні у Брацлавському дошкільному закладі «Ромашка», дбаючи про тепло та затишок для найменших мешканців громади.

Попри всі життєві випробування, головним багатством та найбільшою радістю для ювіляра завжди була його сім’я. Кирило Єфремович разом із дружиною виховали двох чудових дітей, став люблячим та мудрим дідусем для п’ятьох онуків. У його серці завжди було багато тепла, турботи та любові для кожного члена родини, для яких він був надійною опорою та порадником.

Микола Кобринчук та Олександр Кушнір вручили Кирилу Єфремовичу Фадеєнку Грамоту, квіти та пам’ятні подарунки, побажавши йому та всій його родині міцного здоров’я, душевного спокою, людського щастя, родинного затишку та мирного неба над головою.

Низький уклін Вам, шановний Кириле Єфремовичу, за Вашу невтомну працю та добре серце! Нехай кожен Ваш день буде сповнений теплом та радістю, які Ви все життя дарували людям.