Брацлавська територіальна громада

Якісне насіння є основою високого врожаю. Однак одразу після збирання насіння багатьох сільськогосподарських культур ще не готове до проростання або має знижену схожість. Причиною цього є природний фізіологічний процес – післязбиральне дозрівання.

Післязбиральне дозрівання – це комплекс фізіологічних і біохімічних процесів, які відбуваються в зерні або насінні під час зберігання. Саме в цей період формуються високі посівні та технологічні якості насіння. Час, необхідний для досягнення повної фізіологічної стиглості, називають періодом післязбирального достигання.

Післязбиральне дозрівання є природним механізмом захисту рослин. Воно запобігає передчасному проростанню насіння ще на рослині та забезпечує збереження його життєздатності до настання сприятливих умов.

Життєздатність насіння визначають за допомогою біохімічного методу із застосуванням розчину тетразолу. Живі тканини насінини забарвлюються в червоний або малиновий колір, тоді як мертві залишаються незабарвленими. Такий метод дає змогу швидко оцінити потенційну схожість свіжозібраного насіння ще до завершення періоду післязбирального дозрівання.

Тривалість цього періоду залежить від культури, сорту, погодних умов під час вирощування та є генетично зумовленою ознакою. Незавершене післязбиральне дозрівання може ускладнювати визначення посівних якостей насіння та негативно впливати на польову схожість.

За сприятливих умов орієнтовна тривалість післязбирального дозрівання становить: жито – 10-15 діб; овес – близько 20 діб; соняшник – 25-30 днів; озима пшениця – 10-20 днів у південних регіонах і до 60 днів у північних; ячмінь – від кількох тижнів до 6–8 місяців залежно від сорту та умов вирощування.

Оскільки насіння озимих культур висівають уже через 1,5-2 місяця після збирання, важливо створити умови, які сприятимуть швидкому завершенню цього процесу. Одним із найважливіших факторів є правильне зберігання насіння. Для цього рекомендується:

• Своєчасно очистити насіння після збирання;

• Довести його вологість до оптимального рівня;

• Забезпечити належний доступ повітря;

• Застосовувати сонячне або повітряно-теплове прогрівання;

• Використовувати активне вентилювання підігрітим повітрям.

Практика свідчить, що повітряно-теплова обробка значно підвищує схожість насіння та покращує його врожайні властивості.

Активне вентилювання забезпечує інтенсивний повітрообмін у товщі насипу, насичує його киснем та сприяє рівномірному проходженню фізіологічних процесів.

Водночас під час вентилювання необхідно враховувати особливості різних культур:

• Насіння зернобобових культур (гороху, квасолі, кормових бобів) є чутливим до розтріскування, тому температуру підігрітого повітря обмежують до 30-35 °С;

• Насіння олійних культур можна вентилювати повітрям температурою до 60 °С, однак надмірне нагрівання може спричинити нерівномірне висушування;

• Для дрібнонасінних культур важливо враховувати невеликі розміри насіння та його фізичні особливості.

Під час післязбирального дозрівання насіння активно споживає кисень. Якщо у сховищі з’являється характерний «комірний» запах, це свідчить про необхідність термінового провітрювання.

Провітрювати насіння рекомендується за відносної вологості повітря не більше 60-70 %, коли температура зовнішнього повітря нижча за температуру в приміщенні. Це допомагає уникнути утворення конденсату та зберегти якість насіння.

Контроль схожості бажано проводити кожні чотири місяці, а остаточну перевірку посівних якостей – за 15-20 днів до початку сівби. В акредитованих лабораторіях для подолання стану спокою насіння застосовують спеціальні методи, передбачені ДСТУ 4138:2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості» та включають:

• Попереднє охолодження (По) до 5-10 °С;

• Попереднє прогрівання (Пп) протягом 7 діб за температури 30-40 °С;

• Попереднє промивання;

• Освітлення (О) протягом 8 год кожної доби та ін.

Водночас селекціонери працюють над створенням сортів із тривалим періодом спокою, а також сортів озимих культур зі скороченим періодом післязбирального дозрівання.

Післязбиральне дозрівання є природним і надзвичайно важливим етапом формування високих посівних якостей насіння. Від дотримання оптимальних умов зберігання, контролю вологості, температурного режиму та своєчасного вентилювання залежить його схожість, життєздатність і, зрештою, майбутній урожай.