Брацлавська територіальна громада

В Україні готують масштабну реформу охорони праці, яка змінить підхід до безпеки на підприємствах та відповідальності роботодавців. Нові правила, передбачені законопроєктом №10147, мають наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

Зміни передбачені законопроєктом "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", який Верховна Рада ухвалила 12 жовтня. Його основна мета - перейти від системи, що переважно регламентує правила виконання небезпечних робіт, до моделі, за якої роботодавець повинен заздалегідь виявляти та усувати ризики для здоров'я працівників.

Чим нова система відрізнятиметься від чинної.

Як пояснюється в супровідних документах до законопроєкту, нинішня українська система охорони праці переважно працює за реактивним принципом. Держава встановлює численні правила безпеки, контролює їх дотримання та застосовує санкції за  їх порушення.

Автори реформи вважають цей підхід застарілим. На їхню думку, значна частина нормативних вимог має формальний характер і не завжди допомагає запобігати виробничим травмам.

Натомість нова система передбачає регулярне оцінювання професійних ризиків на кожному робочому місці. Роботодавець повинен буде визначати небезпечні фактори, оцінювати можливі наслідки для працівників та впроваджувати заходи для усунення або мінімізації загроз.

При цьому перевагу пропонують надавати усуненню самих джерел небезпеки, а не лише використанню індивідуальних засобів захисту. Наприклад, замість постійної роботи з небезпечним обладнанням із додатковими засобами захисту роботодавець має розглядати можливість його заміни на безпечніше.

Також запроваджуються нові для законодавства поняття, зокрема професійного ризику, оцінювання ризиків, інциденту та аудиту системи безпеки працівників.

Підприємства повинні будуть не лише розслідувати нещасні випадки, а й обліковувати небезпечні інциденти, які могли призвести до травмування, навіть якщо цього вдалося уникнути.

Роботодавці нестимуть відповідальність за виробничі ризики.

Реформа також змінює підхід до відповідальності підприємств за травмування працівників.

Також передбачено можливість покладення на роботодавця матеріальної відповідальності за шкоду життю та здоров'ю працівника через недостатні або неефективні заходи безпеки.

За рішенням суду роботодавець може бути зобов'язаний компенсувати системі соціального страхування витрати на виплати та послуги, пов'язані з виробничим нещасним випадком.

Таким чином, головна зміна, яку передбачає євроінтеграційна реформа, - перехід від формального дотримання правил охорони праці до обов'язкового запобігання ризикам для працівників. Водночас вплив нової системи на конкретні соціальні гарантії залишається предметом дискусії та потребує аналізу остаточної редакції документа.

Головний спеціаліст Відділу профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно - перевірочної роботи Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області                                                     Сергій ПАШЕНЬКО