11.08.2021 09:11
Вінницький обласний краєзнавчий музей продовжує мандрівку у минувшину Вінниччини в проєкті "Наш край у поштових листівках і світлинах до 1917 р."
Випукс 1 БРАЦЛАВ. Частина 2
Обираючи у Брацлаві найцікавіші архітектурні об’єкти для фіксації, фотограф Павло Костецький часто намагався заразом показати міське повсякдення. Вельми колоритною та інформативною з цієї точки зору є листівка із зображенням брацлавського парафіяльного костьолу, в якому була чудотворна ікона Матері Божої. Його споруджено в 1865–1884 р. на пожертвування парафіян замість дерев’яного храму XVIII ст. (за іншими даними, будівлю XVIII ст. перебудували у ХІХ ст.). Костьол, поєднуючи риси готичного і барокового стилів з класицизмом, був справжньою окрасою невеличкого повітового центру. (Нині його відновлено, але дві вежі, які особливо привертали увагу, на жаль, втрачено).
р. великі базари проходили у Брацлаві по вівторках, раз на два тижні. Ліворуч видно парафіян біля костьольної брами та інших городян, які поспішають у своїх справах. Висока якість друку листівки дозволяє роздивитися (особливо при збільшенні) різноманітні деталі: невеликий ліхтар неподалік від брами, оздоблення веж і фасаду, вбрання людей тощо. Костьол сфотографовано під час перебування під його муром селян із навколишніх сіл, які привезли на підводах продукти на продаж, і вже з’явилися перші покупці. Зауважимо, що на 1905
У брацлавській серії листівок Костецького бачимо місцевих мешканців біля церкви, на базарі, на вулицях міста і за містом, а на двох поштівках (на жаль, відсутніх у колекції музею) зафіксовані навіть рибалки, які вудять рибу з човна і з берега.
Хочемо також звернути вашу увагу на листівку, яка демонструє підготовку провінційного міста до небуденної події – святкування «300-річчя царювання дому Романових». Головні урочистості в Російській імперії було призначено на 21 лютого 1913 р. (21 лютого 1613 р. Великий земський собор обрав боярина Михайла Федоровича Романова царем). У цей день, що припадав на четвер і був оголошений неробочим, у всіх містах імперії відслужили подячні молебні та провели паради військ місцевих гарнізонів. До свята випустили ювілейну медаль «В пам’ять 300-річчя царювання дому Романових» та срібний рубль із зображенням першого і правлячого царів династії з написом «1613–1913». Відзначення ювілею тривало майже весь рік і включало урочисті бали, благодійні обіди, історичні виставки, хресні ходи, народні гуляння. Школярам прочитали доповіді про значення цього свята і перевели в наступний клас без іспитів.
У Брацлаві до ювілею, зокрема, було прикрашено Народний дім, ймовірно, як символ єдності царської влади і народу: на дерев’яному каркасі прикріплено назву урочистості – «Ювілей дому Романових», обабіч якої – перший рядок державного гімну «Боже, царя храни», в різних місцях розміщено герб і прапор Російської імперії у значній кількості. Фотографію зроблено, напевно, після завершення оздоблення, на це вказує велика драбина, що лежить праворуч від входу.
Припускаємо, що з цим ювілеєм пов’язана ще одна поштівка Костецького, на якій зафіксована вулиця Немирівська зі схожою конструкцією з державними символами Російської імперії на передньому плані. Ліворуч на листівці видніє група людей з численними прапорами біля якоїсь установи.
На завершення нашої невеличкої розвідки хочемо нагадати всім, хто цікавиться минувшиною Брацлава, про дослідження історика архітектури професора Петра Ричкова «Нотатки до урбаністичної історії Брацлава», опубліковане у музейному збірнику «Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст.».
Ми ж у наступному випуску перейдемо до іншої подільської місцини, а з Брацлавом ще неодноразово зустрінемося у межах проєкту в тематичних випусках.
Поділитись
Дізнайтеся також
22/11/2024
Всеукраїнська акція “Запали свічку”
21/11/2024
День Гідності та Свободи
Усі новини