Брацлавська територіальна громада

У Брацлаві уже впродовж багатьох століть живуть плечем до плеча багато національностей: євреї, українці, поляки, роми, старовіри. Історія кожної, направду, унікальна та автентична. Сьогодні перегортаємо сторінку багатого минулого старовірів. 5 серпня 2020 року відбулася хресна хода із Брацлава до Сорокодубів, історичної батьківщини брацлавських старообрядців...  

На початку 18 століття 1730-1740 рр на українській землі з’явилися перші біженці із Російської Півночі. Старовинна книга пише “Московская губерния, Богородский уезд, село Давыдовка.” У той час усю місцевість займали ліси, тому біженці ховалися саме в них. Україна була під владою Польщі. Відбувалися набіги турків і татар. Вони спалювали поселення і забирали людей у полон. Україна вела боротьбу за свою незалежність із Польщею. Людського ресурсу не вистачало. Біженці розпочали  господарську діяльність на цих землях. Розбудовували поселення, займалися землеробством та скотарством. Це було вигідно для Польщі, адже поселення поступово відновлювалося, життя поверталося до краю. У 1861 році скасували кріпацтво. Старовірів змусили приєднатися до місцевого християнства. Зважаючи на силу духу та волі вони не погодилися на такий крок, зречення своєї віри. Поміщик не надав права на оренду землі, так званий “чинш”. У 1877 році старовіри почали викуповувати землі в передмісті Брацлава (зараз Слобода, частина Брацлава). Усю околицю займали  ліси. Після того, як дерева вирубали, залишилося багато пеньків. Перше поселення отримало назву Пеньківка. Люди вирішили подати запит місцевій владі на перенесення церкви із Сорокодубів до Брацлава. Перша церква була збудована ще в 1770 році. У результаті їм відмовили. Старовіри таки отримали дозвіл, але майже через 2 століття. Будівництво церкви у Брацлаві тривало 12 років, з 1905 по 1917 рр. Особливим є той факт, що церква дерев’яна, споруджена без єдиною цвяха.  

Раніше ,у 1840 році, на території церкви був лише молитовний дім для місцевих. Перше поселення налічувало всього 50 чоловік, які переважно були купцями. Архівні дані свідчать, що за переписом населення, який відбувся у 1900 році, національності становили: євреї - більше 5000 жителів, українці - більше 3000 , старовіри - більше двох, поляки - більше 500. У 1960 році поселення мало назву Російська Чернашівка. А потім, як уже сучасна назва, Слобода від свобода, незалежність.  

Представниця старовірської общини, громадська діячка Ганна Матвєєва розповідає, що ідея виникла напередодні фестивалю “Палітра націй”, який відбувався у Брацлаві 8 вересня 2019 року. На науково-практичній конференції усі національні меншини представляли себе та свою історію. Старовіри надихнулися розповіддю Фаїни Баєк, очільниці Брацлавської єврейської общини, про те, як євреї відшуковують місця заховань своїх предків та встановлюють пам’ятні знаки. “Так порадилися зі священником, на одній із служб він запитав у прихожан. Усі підтримали, одразу почали збирати кошти, швидко зібрали необхідну суму. У всіх була спільна мета - вдячні нащадки хотіли увіковічнити пам’ять про предків. Хрест так  гарно вписався у пейзаж, у навколишнє середовище, поля, ліси, вільний простір...”, - натхненно розповідає Ганна Григорівна.  

Ця подія вписана “золотими літерами” у багату та унікальну історію Брацлава. Справжня цінність - в усвідомленні свого походження, своїх предків, свого народу. Доки пам’ять жива, існує міст між минулим і майбутнім, зв’язок поколінь.