Брацлавська територіальна громада

Агропромисловий комплекс Вінниччини налічує в своєму складі понад 1,7 млн. га землі в обробітку і є одним із найважливіших регіонів зерновиробництва країни. У надзвичайно складних соціально-економічних умовах п'ятого року війни та кліматичних аномалій минулої осені хлібороби області отримали добрий врожай пшениці озимої - головної продовольчої культури країни. Так, на площі 306 тис.га зібрано по 6,33 т/га, що на 0,51 т/га більше проти минулого року і сформувало вал зерна один мільйон дев'ятсот тридцять сім і шість десятих тисяч тонн; ячменю озимого на площі 27,9 тис.га отримано по 5,56 т/га, жита на площі 2 тис.га - по 3,5 т/га. З валом зерна відповідно 155,1 та 7,0 тис. тонн. Загальний вал зерна озимих склав 2 млн. 99,7 тис. тонн.

Разом з тим, за сукупністю сприятливих для аграрного виробництва геоморфологічних і ґрунтово-кліматичних умов Вінниччина істотно поступається іншим областям Лісостепової зони України, що негативно впливає на формування агроценотичних зв'язків в зернових ценозах, збільшує ресурсно-технологічне навантаження на сучасні системи землеробства та істотно підвищує ризики в зерновиробництві. Так у порівнянні із рівною по території Полтавщиною область має значно менший обсяг чорноземних грунтів (найбільший понад 22%) - низькородючих сірих лісових, найвищий ступінь їх ерозії, обумовлений високою крутизною схилів, які охоплюють маже третину території. Понад 70% її становить зона нестійкого зволоження, а крайній південний схід за рівнем ГТК практично вже є північним Степом.

В цю дуже непросту ситуацію внесла корективи війна, найбільш відчутними серед яких є дефіцит кваліфікованих механізаторських кадрів, обігових коштів, непомірно високі ціни на пальне та добрива.

Поряд із потужними агропромисловими комплексами в області функціонує понад 2000 фермерських господарств, більшість із яких ще не мають достатнього практичного досвідуі професійних знань, а головним джерелом інформації яких є Інтернет.

Усе це, разом узяте, об'єктивно формує умови за яких будь-які спрощення агротехніки, навіть незначні технологічні прорахунки неминуче підвищують ризики, які на фоні складних кліматичних факторів негативно позначаться на рівні врожайності, що обумовлює актуальність даних наукових рекомендацій, спрямованих на обмеження цих ризиків.

Рекомендації